
Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Я вот даже не знаю, с чего начать эту историю. Мои друзья всегда говорили, что я должен быть на подмоченной славой рэпером или хотя бы звездой Youtube. Ну что ж, я решил попробовать свои силы в последнем варианте. И я решил, что самый яркий и запоминающийся клип сможет снять только на фоне некой незаконной деятельности, так что решил приготовиться к этому весьма необычным способом.
Заполнив свой мобильный телефон кучей закладок, я отправился на поиски нужных ингредиентов. В кругах молодежи гуляло немало слухов о том, что в нашем городе должен был появиться брахман - самый опытный наркоторговец, который может дать мне всю необходимую марочку. Я мечтал о МДМА, потому что это был самый популярный и кайфовый наркотик в нашей местности.
Оказалось, что найти этого брахмана весьма и весьма непросто. Но я был настроен на успех и ни перед чем не останавливался. Однажды, я случайно наткнулся на интересную пасхалку в одной местной группе в социальной сети. Парень под ником "Мазная" оставил комментарий о том, что знает, где можно достать анашу и МДМА. Я подумал, что это мог быть тот самый брахман, о котором все говорили.
Слава богу, у меня было достаточно денег, чтобы оплатить свои амбиции. Я связался с "Мазной" и устроил встречу в старом заброшенном складе. Когда я увидел его, я понял, что он выглядел как настоящий мародер. Он был одет в грязные джинсы, с курткой, на которой были видны следы крови. Очевидно, что этот парень знал свое дело.
Я выложил деньги на стол, и он достал две маленькие карточки - одна была LSD 25, а другая - МДМА. Мой сердцебиение участилось, я чувствовал, что вот-вот совершу что-то незабываемое. Я забрал свои сокровища и отправился домой.
На следующий день, я был полон вдохновения. Я включил камеру на мобильном телефоне и решил заснять отрывок из своего будущего клипа. Я взял маленькую порцию МДМА, и вскоре я почувствовал эйфорию, о которой мои друзья говорили. Я начал танцевать, подпевая своей музыке, которая играла в наушниках.
То, что я видел на экране, было просто потрясающе! Я кайфовал от момента, понимая, что я создаю нечто невероятное. Я передвигался по комнате с камерой в руке, менял ракурсы, играл с светом, создавая настоящее произведение искусства.
Вскоре, я осознал, что мои полторы таблетки МДМА начали действовать слишком сильно. Моя эйфория превратилась во что-то более интенсивное. Я стал видеть яркие цвета и слышать звуки, которых раньше не существовало. Все мое тело покрылось мурашками, и я почувствовал себя свободным от всех бед и проблем.
Но вместе с этим я стал чувствовать и странное беспокойство. Мои мысли начали разбегаться и переплетаться в одно целое. Я был как плоть от плоти с моей музыкой, но в то же время немного оторванным от реальности.
Не могу точно сказать, сколько времени я провел в этом состоянии, но в какой-то момент я осознал, что должен остановиться. Я подошел к окну и взглянул на улицу. Мир за окном казался каким-то искаженным и странным.
Я выключил мобильный телефон и решил провести остаток дня в полной тишине и одиночестве. Моя голова была полна мыслей о том, что только что произошло, и я не мог их разобрать. Частично, я был доволен тем, что я снял отрывок для своего будущего клипа, но, с другой стороны, я осознавал, что это был опасный эксперимент.
Я не знаю, стоит ли продолжать мое приключение с наркотиками и ютубом. Может быть, это был первитин, а не МДМА, и мне просто показалось, что я снял клип на 10 миллионов просмотров. Но одно я знаю точно - я испытал все эти эмоции и они изменили меня. Я стал чувствовать больше, видеть больше и понимать, какую музыку я хочу создавать.
Кто знает, что будет дальше? Возможно, я снова рискну и попробую снять клип на другом наркотике. Или может быть, я просто найду свою вдохновляющую идею и создам нечто по-настоящему уникальное. В любом случае, я готов продолжать экспериментировать и искать свой путь. Ведь в конце концов, мир - это палитра, а я - художник.